Андагра червонощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андагра червонощока

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Андагра (Anisognathus)
Вид: Андагра червонощока
Anisognathus igniventris
(d'Orbigny & Lafresnaye, 1837)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Aglaia igniventris
Tanagra igniventris
Посилання
Вікісховище: Anisognathus igniventris
Віківиди: Anisognathus igniventris
EOL: 921287
ITIS: 558596
МСОП: 103845767
NCBI: 548493

Анда́гра червонощока[2] (Anisognathus igniventris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах[3].

Підвиди

[ред. | ред. код]
Червонощока андагра (Еквадор)
Червонощока андагра (Еквадор)

Виділяють чотири підвиди:[4]

  • A. i. lunulatus (Du Bus de Gisignies, 1839) — Анди на заході Венесуели (Тачира) та на півночі центральної Колумбії;
  • A. i. erythrotus (Jardine & Selby, 1840) — Центральний хребет Анд на півдні Колумбії та в Еквадорі;
  • A. i. ignicrissa (Cabanis, 1873) — Перуанські Анди (від Кахамарки і Амазонаса до Хуніна);
  • A. i. igniventris (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — Анди в Перу (на південь від Хуніна) та в Болівії (на південь до західного Санта-Крусу).

Деякі дослідники виділяють всі підвиди, крім типового, у окремий вид Anisognathus lunulatus[5].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Червонощокі андагри мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, на узліссях та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 2600 до 3500 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Anisognathus igniventris. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ridgely, R.S.; G. Tudor (2009). Birds of South America, Passerines. с. 607. ISBN 978-1-408-11342-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 лютого 2022.
  5. BirdLife International (2016). Anisognathus lunulatus. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.